Ранньорадянські батли за цілепокладання фізичної культури

Розглянуто ранньорадянські батли різних стейкхолдерів за цілепокладання фізичної культури. Показано, що інституціоналізація фізичної культури цього періоду відбувалась в умовах гострого теоретичного дискурсу, персональних конфліктів на рахунок того, якому цілепокладанню варто бути. Встановлено, що протягом 1920-х років оздоровче (гігієнічне) цілепокладання фізичної культури під проводом М.О. Семашко веде боротьбу на два фронти: перший – з «Пролеткультом» М. І. Подвойського; другий – із «воєнізацією» Б.О. Кальпуса. Відхід М.О. Семашко наприкінці 1920-х років поклав край суперечкам щодо ціннісного цілепокладання радянської фізичної культури. Із 1930-х років у СРСР цілепокладання у фізичній культурі, як і всіх інших інституціях, залежатиме від політичної кон’юнктури. Виявлено, що адекватно артикульовані цілі, які відповідають соціальним запитам й очікуванням, здатні сформувати пул стейкхолдерів і запустити інституціоналізацію.

Рассмотрены раннесоветские батлы разных стейкхолдеров за целеполагания физической культуры. Показано, что институционализация физической культуры этого периода происходила в условиях острого теоретического дискурса, персональных конфликтов на счет целеполагания. Установлено, что в течение 1920-х годов оздоровительное (гигиеническое) целеполагание физической культуры под руководством Н.А. Семашко ведет борьбу на два фронта: первый – с «Пролеткультом» Н.И. Подвойского; второй – с «военизацией» Б.А. Кальпуса. Уход Н.А. Семашко в конце 1920-х годов положил конец спорам о ценностном целеполагании советской физической культуры. С 1930-х годов в СССР целеполагания в физической культуре, как и всех других институтах, будет зависеть от политической конъюнктуры. Выявлено, что адекватно артикулированные цели, соответствующие социальным запросам и ожиданиям, способны сформировать пул стейкхолдеров и запустить институционализацию.

The article considers the early Soviet battles of various stakeholders for the purpose of physical culture. Institutionalization of physical culture of this period took place in the conditions of acute theoretical discourse, personal conflicts over goal setting. It has been established that during the 1920s the health-improving (hygienic) goal setting of physical culture under the leadership of M.O. Semashko fought on two fronts: the first was with M.I. Podvoisky «Proletcult»; the second – with B.O. Kal'pus "militarization". The end of the 1920s put an end to the controversy over the value goal setting of Soviet physical culture, which is associated with the reduction of the influence of M.O. Semashko. From the 1930s onwards, the goal of physical culture in the USSR, like all other institutions, would depend on the political situation. Adequately articulated goals that meet social demands and expectations are able to form a pool of stakeholders and trigger institutionalization, which identified during the work on the article.