До проблеми дефініціювання політичної свідомості

Доведено, що політична свідомість як форма відношення індивіда до політики, не
виникає сама по собі. Політико-соціальний дискурс, у межах якого перебуває індивід,
водночас і породжує і здійснює мислення як процес, трансформуючись у політичну
свідомість. Показано, що політична свідомість визначатиме організацію життєдіяльності
індивіда у політичному вимірі буття, з допомогою тих засобів та механізмів, що легітимно
прийняті у конкретному суспільстві, конкретній формі політико-соціальних відносин.
З’ясовано, що проблема дефініціювання політичної свідомості не стільки у пошуку вияву
механізмів відтворення інформації та її оброблення, не стільки у вияві факторів впливу на ці
процеси (що можуть суттєво різнитись – від впливу соціально вагомих суб’єктів впливу на
індивіда до цілеспрямованої діяльності ЗМІ), а у проблемі вільної можливості до творчості.

It is proved that the political consciousness as a form of relationship of the individual to
politics does not arise by itself. The political and social discourse, in which the individual is at the
same time creates and performs the process of thinking, being transformed into a political
consciousness. Thus, the political consciousness of an individual determines the organization of life
in the political dimension of being, with the means and mechanisms that are legitimately made in a
particular community, a particular form of political and social relations. It is shown that the problem
of political consciousness is not so much to find the manifestation mechanisms of reproduction of the
information and its processing is not so much a manifestation of factors influence these processes
(which may differ significantly from the impact of socially relevant subjects of influence on the
individual to the purposeful activity of the media), and a problem-free opportunities creativity.