Пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового забезпечення охорони здоров’я в умовах воєнного стану

У статті проаналізовано напрями вдосконалення адміністративно-правового забезпечення сфери охорони здоров’я в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена повномасштабним російським вторгненням в Україну, яке створило безпрецедентні виклики для функціонування національної медичної системи та її правового регулювання. Наголошується, що український досвід організації охорони здоров’я в умовах війни є унікальним. Держава, опинившись у надзвичайно складних умовах збройної агресії, була змушена оперативно реагувати на нові виклики, вносити зміни до законодавства та адаптовувати правові механізми з метою збереження стабільності функціонування системи охорони здоров’я.
Завдяки ухваленню низки нормативно-правових актів вдалося забезпечити реалізацію конституційного права людини на охорону здоров’я, однак у цій сфері залишається чимало аспектів, що потребують подальшого удосконалення. Зокрема, Міністерству охорони здоров’я спільно з органами законодавчої та виконавчої влади необхідно посилити заходи, спрямовані на безперебійне функціонування медичних закладів в умовах воєнного стану, удосконалити воєнно-медичну доктрину України, запровадження дієвих механізмів контролю відповідальності медичних установ за збереження життя та здоров’я пацієнтів та ряду інших змін. Позитивним наслідком законодавчих змін має стати залучення до роботи у медичних закладах більшої кількості фахівців, що дозволить уникнути глибокої кризи в системі. Важливу роль у цьому мають відіграти цифрові інструменти: мобільні застосунки, що забезпечують дистанційні консультації, а також інформаційні кампанії МОЗ через ЗМІ, які підвищують рівень обізнаності населення щодо надання домедичної допомоги.

The article analyzes the directions for improving the administrative and legal support of healthcare under martial law. The relevance of the topic is determined by the full-scale Russian invasion of Ukraine, which has created unprecedented challenges for the functioning of the national healthcare system and its legal regulation. It is emphasized that Ukraine’s experience in organizing healthcare during wartime is unique. Faced with extremely difficult conditions of armed aggression, the state was forced to respond promptly to new challenges, introduce amendments to legislation, and adapt legal mechanisms to maintain the stability of the healthcare system. Thanks to the adoption of a number of regulatory legal acts, it has been possible to ensure the realization of the constitutional right of individuals to healthcare. However, many aspects in this field still require further improvement. In particular, the Ministry of Health, together with legislative and executive authorities, needs to strengthen measures aimed at ensuring the uninterrupted operation of medical institutions under martial law, guaranteeing access to free medical care and rehabilitation for servicemen, veterans, and internally displaced persons, as well as introducing effective mechanisms of accountability for medical institutions in preserving the life and health of patients, along with other reforms. A positive consequence of legislative changes should be the involvement of a greater number of specialists in the work of medical institutions, which will help avoid a deep crisis in the system. Digital tools are expected to play an important role in this: mobile applications enabling remote consultations, as well as information campaigns of the Ministry of Health through the media, which increase public awareness regarding the provision of first aid.