Концепт śānta rasa в коментарі Абгінавагупти Абгінавабхараті

У статті розглянуто концепт śānta rasa в коментарі Абгінавагупти (Х–ХІ ст.) Абгінвавабгараті до трактату про театральне мистецтво Натьяшастра Бгаратамуні (ІІ–V ст. до н. е). Висвітлено сумніви критичних дослідників трактату Натьяшастра стосовно походження концепту śānta rasa і обґрунтованості його в естетичній теорії Абгінавагупти. Проведено порівняння між концептом śānta rasa і концептом восьми rasa з естетичної теорії Бгаратамуні, підкреслено сумнів із приводу відсутності відповідного стабільного стану для śānta rasa, що очевидно відрізняється від методології введення інших концептів rasa. Виявлено когнітивний характер естетичного переживання śānta rasa, його причини, наслідки і перехідні стани, підкреслено відмінність цього концепту в розумінні Абгінавагупти від спрощених уявлень релігійного дискурсу, а також дискурсів веданти і доктрини санкх’я. Проаналізовано аргументи Абгінавагупти в характерному для нього процесі пошуку джерела стабільного стану для śānta rasa через послідовний розгляд точок зору опонентів, вивчення можливих гіпотез і формулювання власної точки зору. Відзначено стилістичну подібність аргументації стосовно śānta rasa до аргументації до коментаторської дискусії до rasa сутри, що не залишає сумнівів щодо оригінальності концепту śānta rasa в естетичній теорії Абгінавагупти і одночасно своєрідності цього концепту. У процесі дослідження розуміння концепту śānta rasa сучасними дослідниками естетичних теорій Індії відзначено, що концепт śānta rasa часто сприймається спрощено, незважаючи на публікації Daniele Cuneo, який неодноразово підкреслював когнітивний характер естетичного досвіду. Можна відзначити, що спостерігаються як мінімум два способи розуміти концепт śānta rasa: один – у світлі порівняльних естетичних теорій Індії і західної естетики, другий – у світлі похідних від естетичної теорії Бгаратамуні описів естетичних переживань, які пристосовуються до різноманітних релігійних систем, наприклад переживання відданості богу у вішнуїстських традиціях. Це свідчить про те, що концепт śānta rasa досі не знайшов визнаного місця в естетичних теоріях.

The article examines the concept of śānta rasa in Abhinavagupta's (10th–11th centuries) commentary Abginvavabgarati to the treatise on theatrical art of the Natyashastra Bhagaratamuni (2nd–5th centuries BC). The doubts of critical researchers of the Natyashastra treatise regarding the origin of the concept of śānta rasa and its validity in the aesthetic theory of Abginavagupta, according to the commentary of Abginavabgarati, are highlighted. A comparison is made between the concept of śānta rasa and other concepts of the eight rasas from Bhāratamuni's aesthetic theory, and the doubt about the lack of a corresponding stable state for śānta rasa is emphasized, which is obviously different from the methodology of introducing other rasa concepts. The cognitive character of the aesthetic experience of śānta rasa, its causes, consequences and transitional states is revealed, the difference of this concept in the understanding of Abhinavagupta from simplified representations of religious discourse, as well as discourses of yoga, Vedanta and Sankhya doctrine is emphasized. Abhinavagupta's arguments are analyzed in his characteristic process of searching for a source of a stable state for śānta rasa, through successive consideration of the opponents' points of view, study of possible hypotheses and formulation of one's own point of view. The stylistic similarity of the argumentation regarding śānta rasa to the argumentation of the commentary discussion on the rasa sutra is noted, which leaves no doubt about the originality of the concept of śānta rasa in Abhinavagupta's aesthetic theory and, at the same time, the originality of this concept. In the process of studying the understanding of the concept of śānta rasa by modern researchers of Indian aesthetic theories, it was noted that the concept of śānta rasa is perceived simplistically, despite the publications of Daniele Cuneo, who repeatedly emphasized the cognitive nature of aesthetic experience in the understanding of Abhinavagupta. It can be noted that there are at least two ways of understanding the concept of śānta rasa, one in the light of comparative aesthetic theories of India and Western aesthetics, the other in the light of descriptions of aesthetic experiences derived from Bhāratamuni's aesthetic theory, which are adapted to various religious systems, for example, the experience of devotion to God in Vaishnu traditions. This shows that the concept of śānta rasa has not yet found a recognized place in aesthetic theories.