Сугестивність як детермінанта узалежнених форм поведінки в юнацькому віці

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування й експериментально вивчено сугестивність як детермінанту узалежнених форм поведінки в юнацькому віці. В основу дисертаційного дослідження покладено припущення, що сугестивність у юнацькому віці є детермінантою узалежнених форм поведінки, зумовленої чинниками як індивідуально-психологічними, або особистісними (тривожність, негативне самоставлення та занижена самооцінка, несформованість «Я-образу», залежність, нерішучість), так і соціальними (зокрема стиль сімейного виховання, досвід спілкування з однолітками, педагогами), а її зниження можливе шляхом корекційної роботи як із особистісними утвореннями навіюваної особистості, так із батьками щодо особливостей взаємодії з дітьми.

In the dissertation research the theoretical and empirical analysis of suggestiveness as the determinants of dependent forms of behavior in adolescence is carried out. Qualifying scientific work on rights of manuscript. The dissertation on acquiring a scientific degree of psychological sciences candidate. The dissertation gives proofs and experimentally studies suggestiveness as a determinant of dependent forms of behavior in adolescence. The base of the thesis contains assumption that suggestiveness in adolescence is a determinant of dependent forms of behaviour caused by factors which are individually psychological or personal (anxiety, negative self-attitude and low self-esteem, unformed "I-conception", dependence, indecisiveness) as well by social ones (family education, experience of communication with coevals, teachers), and its reduction is possible by the way of remedial treatment of personal complications of influenced personality and working with parents on peculiarity interaction with children.