Проблема дизлонтоґенезу комунікативної діяльності, детермінованої хронотопом у психологічній науці

У статті автором визначено роль хронотопу, як детермінанти формування комунікативної діяльності. Теоретично обґрунтовано евристичний потенціал концепту „хронотоп‖, який містить у своїй структурі компоненти, досліджуючи які стає можливим розкриття специфіки комунікативної діяльності у сфері небуденної реальності свідомості, тобто хронотопі віртуальної реальності, і виникає можливість по-новому поглянути на процес особистісного становлення осіб із обмеженими можливостями здоров’я з його ціннісно-смисловими орієнтирами в реальному життєвому просторі та часі. Розкрито особливості становлення комунікативної діяльності, детермінованої хронотопом в умовах порушеного (при розладах аутичного спектра, алалії, афазії, церебральному паралічеві, затримці психічного розвитку) та патологічного (в осіб із депресіями, неврозами, при алкоголізмі, суїцидальних тенденціях, шизофренії) варіантів розвитку. Обґрунтовано шляхи дослідження комунікативної діяльності, детермінованої хронотопом у дітей із затримкою психічного розвитку різного ґенезу.

В статье автором определена роль хронотопа, как детерминанты формирования коммуникативной деятельности. Теоретически обосновано эвристический потенциал концепта „хронотоп‖, который вмещает в себя компоненты, при исследовании которых становится возможным раскрытие специфики коммуникативной деятельности в сфере необыденной реальности сознания, а именно в хронотопе виртуальной реальности, и возникает возможность по-новому взглянуть на процесс личностного развития людей с ограниченными возможностями здоровья с его ценностно-смысловыми ориентациями в реальном жизненном пространстве и времени. Раскрыто особенности развития коммуникативной деятельности, детерминированной хронотопом в условиях нарушенного (при расстройствах аутистического спектра, алалии, афазии, церебральном параличе, задержке психического развития) и патологического (в людей с депрессиями, неврозами, при алкоголизме, суицидальных тенденциях, шизофрении) вариантов развития. Обосновано пути исследования коммуникативной деятельности, детерминированной хронотопом у детей с задержкой психического развития разного генеза.

In article by the author it is defined a role chronotopе, as determinants of formation of communicative activity. Theoretically justified heuristic potential of the concept „chronotopе‖, which houses the components, of exploring how it is possible to disclose the specifics of the communicative activities in the neobydennoy the reality of consciousness, namely, the chronotope of virtual reality, and there is a new way to look at the process of personal development of people with disabilities health, with its value-sense orientation in real life space and time. The features of the communicative activities, deterministic chronotope in disturbed (autism spectrum disorders, alalia, aphasia, cerebral palsy, mental disabilities) and pathological (in people with depression, neurosi, alcoholism, suicidal tendencies, schizophrenia) development options. It is proved ways of research of communicative activity, determined at children chronotopе with a delay of mental disabilities of different genesis.