Фокус на капелані: формування ролі та місії душпастирів для військовослужбовців

Після двох років збройного конфлікту на Сході України, інститут військового духовенства докорінно змінився. За останній період зросла не лише потреба у духовній допомозі, а й у духовних лідерах на передовій. Феномен релігійного волонтерства став чинником оновлення військового капеланства, як і повернення до активної моделі соціального служіння у релігійному середовищі. Разом це створило прецедент для майбутньої офіційної Служби військового духовенства.
Релігійні організації, які до цього проявляли принциповий пацифізм, стали активними у справі військового душпастирства та духовної допомоги армії та волонтерам. Проблеми релігійного волонтерства стали на перше місце, загнавши проблему міжконфесійної конкуренції у непублічну сферу. Разом з міжрелігійною взаємодією постали питання травми війни, проявів посттравматичного стресового розладу (далі – ПТСР), психологічної допомоги та теологічного переосмислення війни.

After two years of war conflict in the Eastern Ukraine the institute of Military Chaplaincy radically changed. During that period of social changes
arose not only need in spiritual help but on spiritual leaders on the front line. The phenomenon of religious volunteering had become widespread.
The phenomenon of religious volunteering has become widespread by updating the phenomenon of military chaplaincy and creating a precedent
for future official military chaplaincy service.
Religious organizations that were previously exclusively pacifist became active in the military chaplaincy and spiritual aid for armies and
volunteers. Religious volunteering issues put forward in the direction of competition because of the crisis in the country. Together with the
interfaith cooperation arose the problems of War trauma, PTSD, psychological assistance and theological acceptance of the war.