Фізична теорія: емпірична компонента, загальна теорія і модель

У статті розглядаються деякі сучасні проблеми методології основ фізики, зокрема взаємозалежності теорії і даних. Будь-яка наукова теорія є гіпотетико-дедуктивною системою, тобто системою, що ґрунтується на гіпотезах або твердженнях, які йдуть далі спостережень, тобто торкаються цілого класу фактів, а не тільки тих, які нам трапляється спостерігати. Крім того, спостережуваність, або, швидше, вимірність, залежить від теорії. Без теорії ми не отримали б багатьох найбільш цікавих і точних даних. Прогрес науки полягає не у все більшому виключенні неспостережуваних, а в їх примноженні і науковому застосуванні. Доступна дослідженню неспостережувана так чи інакше пов'язана із спостережуваними ефектами і має принаймні таку ж цінність у розкритті значення старих і припущенні нових неспостережуваних, як і змінна, якою можна маніпулювати безпосереднім чином. Вона набагато цінніша, ніж спостережувані, не оброблені за допомогою теорії.

The article discusses some modern problems of the methodology of the fundamentals of physics, in particular the interdependence of theory and data. Any scientific theory is a hypothetical and deductive system, i.e., a system based on hypotheses or statements that go beyond observations, i.e., touch on a whole class of facts, not just those that we happen to observe. Furthermore, observability, or rather measurability, depends on theory. Without theory, we would not get much of the most interesting and accurate data. The progress of science lies not in the increasing exclusion of the unobservable, but in their multiplication and scientific application. The unobservables available to research are somehow related to the observed effects and are at least as valuable in revealing the meaning of old unobservables and suggesting new ones as a variable that can be manipulated directly. It is much more valuable than observables that are not processed by theory.