Types of antonym-terms in french and ukrainian philosophical terminology

The paper deals with the study of the antonym relations in French and Ukrainian philosophical
terminology. The opposition that underlies antonymy is a multifaceted phenomenon and is studied by various
sciences: psychology, logic, philosophy, sociology, ethics, aesthetics and religion. From a semantic point of
view, there are three types of antonymy based on logical relations: the contrary antonymy, the contradictory
(or complementary) antonymy and the reciprocal (or converse) antonymy. Considering antonymy on both
lexical-semantic and stylistic levels, there are two types of oppositions: usual (linguistic) and occasional
(characterizing the philosopher specific linguistic manner). Occasional oppositions are represented by
contextual and individual-authorial oppositions, which are more expressive oppositions of usual antonyms;
their impact on the reader is unexpected and unusual. From a structural point of view, we distinguish
grammatical antonymy and lexical antonymy. In grammatical antonymy one of the items of the pair is
morphologically marked by a negative prefix or prefixoide and in lexical antonymy the opposition is expressed
by another lexeme.
The paper gives the definition of antonymy in terminology and analyzes the main types of antonymy. As
a result of the study, we defined the basic antonymous types of prefixes in French and Ukrainian philosophical
terminology. The most productive antonymous prefixes in French philosophical terminology are in-, im-, ir-,
a-, dé-, dés-, dis-, non-, mé-. The prefixoids (contre-, plus-, moins-, poly-, mono-) are the initial elements of
complex terms. The most productive Ukrainian negative prefixes are не-, без-, ін-. The absolute majority of
philosophical antonymic terms in French and Ukrainian languages are nouns.

Стаття присвячена дослідженню антонімічних відносин у французькій та українській
філософській термінології. Протиставлення, що лежить в основі антонімії, є різнобічним явищем і
вивчається різними науками: психологією, логікою, філософією, соціологією, етикою, естетикою та
релігією. З семантичної точки зору існує три типи антонімії, засновані на логічних відносинах:
контрарна антонімія, контрадикторна (або комплементарна) антонімія та взаємна (або
конверсійна) антонімія. Розглядаючи антонімію як на лексико-семантичному, так і на стилістичному
рівнях, розрізняють два типи опозицій: узуальна (лінгвістична) та оказіональна (що характеризує
мовну манеру філософа). Оказіональні антоніми представлені контекстуальними та індивідуально-
авторськими опозиціями, які є більш виразними опозиціями, ніж узуальні антоніми; їх вплив на читача
є незвичним та неочікуваним. Зі структурної точки зору розрізняють граматичну та лексичну
антонімію. У граматичній антонімії один із елементів опозиційної пари морфологічно виражений заперечним префіксом або префіксоїдом, у лексичній антонімії протиставлення виражається іншою
лексемою.
У статті подано визначення антонімії в термінології та проаналізовано основні типи
антонімії. У результаті дослідження визначено основні антонімічні типи префіксів у французькій та
українській філософській термінології. Найбільш продуктивними антонімічними префіксами у
французькій філософській термінології є in-, im-, ir-, a-, dé-, dés-, dis-, non-, mé-. Префіксоїди (contre-,
plus-, moins-, poly-, mono-) є початковими елементами складних термінів. Найпродуктивнішими
українськими заперечними префіксами є не-, без-, ін-. Абсолютна більшість філософських
антонімічних термінів у французькій та українській мовах – це іменники.