Епістема “візуальності” в когнітивних та навчальних практиках

Актуальність способів пізнання нової, інформаційно-цифрової реальності обумовлена появою візуальності, або сфери бачення. Відео, фотографії, графіка та інші візуальні елементи використовуються як основний спосіб комунікації та навчання. Розуміння та аналіз візуальної інформації стає ключовим навичкою для інтелектуального і соціального розвитку. Тому набуває актуальності науковий аналіз проблем формування візуальної культури. Пізнавальна діяльність розширює інструментарій власних практик та поряд з аналітичною, герменевтичною і феноменологічною, когнітивною практи-ками продуктивного пізнання світу ставить завдання включення в нього візуальної парадигми. Виникає необхідність наукового осмислення питань включення та застосування візуальних практик в освітньому та науковому процесі.

The relevance of ways of knowing the new, information-digital reality is due to the emergence of visuality or the sphere of vision. Video, photos, graphics, and other visual elements are used as the primary mode of communication and learning. Understanding and analysing visual information is becoming a key skill for intellectual and social development. As a result, a scientific analysis of the problems of visual culture formation is becoming increasingly important. Cognitive activity expands the toolkit of its own practices and along with analytical, hermeneutic, and phenomenological, cognitive practices of productive cognition of the world poses the task of including the visual paradigm. There is a need for scholarly reflection on the inclusion and application of visual practices in the teaching and learning process.