Nomination as a Cognitive Process in the Sphere of Professional Activity

The article outlines the basic concepts of a cognitive approach in the study of language, including such a process as nomination, which is a topical issue for modern linguistics as well. The nomination is seen as a multidimensional phenomenon and a complex thought-and-speech process that objectifies the cognitive features of human activity and the structure properties of his or her consciousness. There is substantiated the importance of the cognitive-onomasiological approach involvement to the study of the nominative act, as well as there is characterized the development of the science onomasiology as a way to linguocognitivism. The assumption is made that the key term of the onomasiology is the concept of nomination, which needs to be interpreted in the gnoseo-semiotic and linguistic aspects. Nomination is characterized as a process that is constantly accompanied by human’s cognition the world, so the use of cognitive tools in the analysis of nominative units extends the boundaries of research and especially in the direction of terminological nomination. The terminological nomination also includes the processes of conceptualization and verbalization, but of professional knowledge, and it is the result of cognitive activity of specialists. The terminological unit represents the essential qualities of the nominated object that is why it is important to analyze the motivation of the meaning, as well as the notion of the internal form of the term, which is a formal-semantic relation of the nomination. As a result, it is stated that the ability of a linguistic sign is potentially limitless and depends on the person's cognition of reality. In addition to this,the nomination in the cognitive aspect is a verbalized form of knowledge about the world in general or within the framework of the certain professional activity of a person in particular.

У статті окреслено основні поняття когнітивного підходу в дослідженні мови, зокрема такого процесу, як номінація, що є актуальним питанням і для сучасної лінгвістики. Номінацію розглядають як багатоаспектний феномен та складний розумово-мовленнєвий процес, що об’єктивує пізнавальні особливості діяльності людини та властивості структур її свідомості. Обгрунтовано важливість залучення когнітивно-ономасіологічного підходу до вивчення номінативного акту, а також охарактеризовано розвиток науки ономасіології як шлях до лінгвокогнітивізму. Зроблено припущення про те, що ключовим терміном ономасіології є поняття номінації, яке потребує його витлумачення у гносео-семіотичному та власне лінгвістичному аспектах. Охарактеризовано номінацію як процес, що постійно супроводжується пізнанням людини навколишнього світу, тому використання когнітивних інструментів при аналізі номінативних одиниць розширює межі дослідження і передовсім у у напрямі термінологічної номінації. Термінологічна номінація також включає процеси концептуалізації та вербалізації, але професійних знань і є результатом когнітивної діяльності спеціалістів. Термінологічна одиниця репрезентує суттєві властивості номінованого об’єкта, тому важливим є аналіз мотивованості значення, а надалі і поняття внутрішньої форми терміна, що є формально-семантичним зв’язком найменування. Як підсумок, зазначено, що здатність мовного знака є потенційно безмежною і залежить від пізнання людиною дійсності, а номінація в когнітивному аспекті постає як вербалізована форма знання про світ загалом або в межах певної професійної діяльності людини зокрема.