Ukrainian Theater Productions of German-Language Works as Intercultural Learning in Wartime Kyiv

The article examines the attendance of four Ukrainian theatrical productions based on German-language works by Erich Maria Remarque, Friedrich Dürrenmatt, E. T. A. Hoffmann, and Helmut Krausser, organized by the author for students of German studies in wartime Kyiv during the 2024–2025 academic year. Against the backdrop of years of distance learning, these visits returned students to in-person communication and communal cultural learning amid air raid alerts and transport constraints. Before each show, there was a brief discussion of the lives and works of the German-language authors, concluding with a short quiz. Afterward, students took part in an informal discussion of the production. This format was aimed at developing awareness of historical context, familiarity with theatrical genres, and restoring a sense of academic community beyond the classroom. The principal conclusion of this study, based on the out-of-class learning practices, is that Ukrainian-language productions facilitate students’ engagement with German-speaking culture by reducing anxiety about communicating in German and encouraging them to read original German-language texts.

У статті описано й проаналізовано відвідування чотирьох українських театральних вистав, створених за мотивами німецькомовних творів Ериха Марії Ремарка, Фридриха Дюренмата, Е. Т. А. Гофмана та Гельмута Краусера, що його організував автор статті для студентів-германістів у воєнному Києві впродовж 2024–2025 навчального року.
На тлі багаторічного дистанційного навчання ці відвідини повернули студентів до живого спілкування та колективного
культурного навчання за умов повітряних тривог і транспортних обмежень. Перед переглядом вистави студенти
долучалися до короткого обговорення життя і творчості німецькомовних письменників, яке завершувалося невеликою
вікториною. Після вистави відбувалося неформальне обговорення вистави. Такий формат був спрямований на розвиток
усвідомлення історичного контексту, обізнаності у театральних жанрах та відновлення відчуття академічної спільноти
поза навчальною авдиторією. Головний висновок цього дослідження, заснованого на практиках позаавдиторного
навчання, полягає в тому, що україномовні вистави полегшують залучення студентів до німецькомовної культури,
знижуючи тривожність через труднощі у спілкуванні німецькою, що, своєю чергою, наближує до читання оригінальних
німецькомовних текстів.