Самоосвітня діяльність студентів як умова якісного навчання та професійної підготовки майбутніх учителів

У статті розглянуто питання необхідності формування умінь та навичок самоосвітньої діяльності студентів педагогічних спеціальностей за умови змін, що відбуваються в соціально-економічній сфері та загалом у світовому освітньому середовищі. На основі аналізу нормативних документів у сфері освіти представлено узагальнювальні позиції щодо ролі самоосвіти, самонавчання та самовиховання в професійному та соціальному становленні майбутніх учителів. У статті з’ясовано, що поняття самоосвітньої діяльності майбутнього вчителя визначається як цілісна багатокомпонентна професійно значуща якість особистості, що відображає здатність та готовність майбутнього вчителя до здійснення ефективної творчої безперервної самоосвіти. Доведено, що самоосвітня діяльність майбутнього фахівця повинна орієнтуватися на професійний саморозвиток і самовдосконалення.
Автор приділяє основну увагу самоосвітній діяльності студентів педагогічних спеціальностей закладів вищої освіти в контексті індивідуалізації освітнього процесу, соціального значення самоосвіти. Звертається увага на той факт, що одна з нових стратегій в освіті зараз зосереджена на розвитку здатності особистості навчатися протягом життя. Доведено що самоосвітня діяльність пов’язана з процедурами самоідентифікації, саморефлексії та набуття навичок самоактуалізації.
Результати дослідження показали, що здатність до самоосвіти є однією з найважливіших ключових компетенцій сучасного вчителя, формування та розвиток якої має відбуватися під час навчання у вищих навчальних закладах. На основі аналізу наукових джерел виокремлено та схарактеризовано основні самоосвітні уміння та навички майбутніх учителів, функцій самоосвітньої діяльності (пізнавальна, розвивальна, мотиваційна, прогностична, методологічна та рефлексивна), рівні організації самоосвітньої діяльності в сучасному закладі вищої освіти.

The article considers the issue of the need to form skills and abilities for self-educational activity of students of pedagogical specialties in the context of changes taking place in the socio-economic sphere and in general in the global educational environment. Based on the analysis of regulatory documents in the field of education, generalizing positions are presented on the role of self-education, self-study and self-upbringing in the professional and social development of future teachers. The article discovers that the concept of self-educational activity of future teacher is defined as an integral multicomponent professionally significant quality of the individual, reflecting the ability and readiness of the future teacher to carry out effective creative continuous self-educational. It is proved that the self-educational activity of a future specialist should be oriented towards professional self-development and self-improvement.
The author pays primary attention to the self-educational activity of students of pedagogical specialties of higher education institutions in the context of individualization of the educational process, the social significance of self-education. It is proved that self-educational activity is associated with the procedures of self-identification, self-reflection and acquisition of self-actualization skills.
The results of the study showed the ability to self-education is one of the most important key competencies of a modern teacher. Based on the analysis of scientific sources, the main self-educational skills and abilities of future teachers, the functions of self-educational activity (cognitive, developmental, motivational, prognostic, methodological and reflective), the levels of organization of self-educational activity in a modern higher education institution are identified and characterized.