Осмислення феномену виховання крізь призму ретроспективного погляду і сучасності

Стаття присвячена проблемі осмислення феномену виховання на різних історичних етапах розвитку педагогічної
теорії та практики. Визначено, що виховання, як основна категорія педагогічної теорії, під тиском об’єктивних чин-
ників суспільного життя потребує радикального перегляду наукових теорій та реорганізації основних концептуальних
уявлень про нього. Проаналізовано підходи до осмислення феномену виховання у зарубіжній і вітчизняній педагогічній
теорії і практиці у різні історичні періоди. Встановлено їх кореляцію з законами суспільного розвитку. Обґрунтовано,
що кожен історичний етап детермінував свої особливості розуміння феномену виховання. У традиційних аграрних
суспільствах, воно розглядалось у контексті філософських та релігійних учінь, через призму категорії навчання, навіть,
без врахування і розуміння його об’єкту – дитини. В епоху промислового суспільства під впливом об’єктивних чинників
розвитку науки, виховання почало осмислюватись через призму педологічних знань та його соціальних характеристик.
У цей період усвідомлюються важливі сутнісні характеристики феномену виховання – соціальні, педагогічні та пси-
хологічні; виховні процеси означуються як спеціально організовані, керовані, цілеспрямовані. Досліджено вплив соціо-
культурних змін інформаційного суспільства на зміну виховної ситуації. Розглянуто основі чинники, що обумовлюють
появу нових якостей та сутнісних ознак феномену виховання. Обґрунтовано, що стихійність та неконтрольованість
стали превалюючими характеристиками виховних процесів, а педагогічна протидія – їх важливою частиною. Доведе-
но, що термін «виховання» сьогодні набуває нових ознак та дефініцій, тому традиційні фундаментальні теоретичні
уявлення про нього не відповідають виховній реальності; актуалізуються більш перспективні теоретичні підходи до
його осмислення, зокрема – соціокультурний.

The article reveals the main problems of the understanding the phenomenon of education at different historical stages
of the development of pedagogical theory and practice. It is proved in the article that education as a pedagogical category
requires a radical revision of scientific theories and reorganization of the main conceptual ideas about it. A special attention
is paid to different approaches to understanding of the phenomenon of education in foreign and domestic pedagogical theory
and practice at different historical stages. The correlation between the approaches to comprehension of the phenomenon of education
and the laws of social development is established in the article. Each historical stage determines its own peculiarities
of the understanding of education. In traditional agrarian societies education was considered in the context of philosophical
and religious teachings, without understanding of its object – the child. In the era of industrial society, under the influence
of the development of science education began to be understood through the prism of pedagogical knowledge and its social
characteristics. The essential signs of the phenomenon of education are realized – social, pedagogical and psychological;
educational processes are characterized as specially organized, managed, purposeful. The influence of sociocultural changes
of the informational society on the change in the educational situation is shown in the article. Spontaneity and uncontrollability
became the prevailing characteristics of the educational processes, pedagogical opposition became an important characteristic
of education. The author proves that the term “education” acquires new features and definitions; traditional fundamental
approach does not correspond to the educational reality, more promising approaches to its understanding are actualized, especially
sociocultural.