Рухова активність дівчаток – юних пацієнток санаторно-курортного закладу: тенденції та особливості змісту, мотивів і причин реалізації

Актуальність дослідження зумовлена наявністю протиріччя між необхідністю функціонування у дієвого і високоефективного розвивального освітнього середовища для дітей-пацієнтів та станом його впровадження у діяльність закладу. Мета дослідження – вивчити тенденції та особливості параметрів рухової активності, мотивів і причин її реалізації дівчатками – юними пацієнтками санаторно-курортного закладу. Методи дослідження. Досягали мети використанням комплексу адекватних методів дослідження. На теоретичному рівні дослідження – це аналіз, узагальнення, систематизація; на емпіричному рівні – письмове опитування за розробленою анкетою і методи математичної статистики. В опитуванні взяли участь 108 дівчаток 14-17 років, з яких 38 мали захворювання опорно-рухового апарату, 44 – захворювання серцево-судинної, 26 – нервової системи. Результати дослідження. Результати опитування свідчили, що дівчатка люблять вчитися, частково мають бажання займатись обраним видом спорту (деякі – систематично з акцентом на результат), а більшість удома здійснює рухову активність, передусім для поліпшення свого стану. Опитані дівчатка виявляють особливості в уподобаннях видів фізичних вправ, а використані більшістю навантаження відрізняються від адекватних, що може негативно позначитися на стані дівчаток. Більшість має інтерес і мотивацію до здійснення рухової активності, але при врахуванні виявлених ними особливостей форм організації і змістового наповнення рухової активності. Висновки. Отримані результати необхідно враховувати при формуванні для дітей у санаторно-курортному закладі розвивального освітнього середовища, що потребує встановлення педагогічних умов цього процесу.

The relevance of the present investigation arises from a persistent discrepancy between the imperative to ensure an effective, high‑performance developmental educational environment for pediatric patients in sanatorium – resort institutions and the insufficient maturity of its practical implementation. The objective of the study was to elucidate trends and specific characteristics of parameters of motor activity, together with the motives and determinants underlying its realization among adolescent girls - young patients of a sanatorium – resort institution. Methods. The research aim was pursued through an integrated suite of appropriate methods. At the theoretical level, these comprised analysis, synthesis/generalization, and systematization; at the empirical level - a self‑administered written survey using a purpose‑designed questionnaire, alongside methods of mathematical statistics. The sample comprised 108 girls aged 14 –17 years: 38 with disorders of the musculoskeletal system, 44 with disorders of the cardiovascular system, and 26 with disorders of the nervous system. Results. Survey data indicated that the respondents generally value academic study; a proportion expressed an intention to engage in their chosen sport (some - systematically, with a performance‑oriented emphasis), while the majority reported undertaking physical activity at home primarily to improve their well‑being. The girls demonstrated distinct preferences for specific modalities of physical exercise, and the training loads adopted by most differed from levels considered adequate, which may be deleterious to their condition. Nevertheless, the majority displayed interest in and motivation for regular physical activity, contingent upon due consideration of their revealed preferences regarding organizational formats and the substantive content of motor activity. Conclusions. The findings should be incorporated into the design of a developmental educational environment for children in sanatorium–resort settings; this, in turn, necessitates the specification and provision of appropriate pedagogical conditions for the process.