Інституціональне забезпечення державного сектору національної економіки

Підкреслено, що одним із основних напрямків розбудови ефективної ринкової моделі вітчизняної економіки є інституціональне забезпечення діяльності держави. Визначено, що у зв’язку з переходом від адміністративно-командної економіки до економіки ринкового типу, інститути, засновані на державній формі власності й централізованому директивному плануванні зменшувались, зникали, а їх місце займали нові інститути ринкової економіки, які потребують постійного втручання держави. Інституціональні аспекти забезпечення державного сектору економіки України розглянуто з різних сторін: процедур і правил, законодавчих і регульованих норм, організацій і адміністративних структур та ін. Визначено, що інституціональні аспекти забезпечення державного сектору економіки України з позиції законодавчих норм – це сукупність законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, що створюють основу існування державного сектора економіки, а саме: Господарський кодекс України, Закон України «Про управління об’єктами державної власності», Стратегія модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки, Методика визначення питомої ваги державного сектору в економіці (2012), Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки» та ін. Проаналізовано методику визначення питомої ваги державного сектору в економіці, яка визначає суб’єкти господарювання державного сектору економіки, частку державного сектору у складі економіки та показники, що використовуються при проведенні розрахунку та аналізу частки державного сектору у складі економіки. Зроблено аналіз Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки та Стратегії підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Доведено, що інституційне забезпечення державного сектору економіки України має здійснюватися через легітимну взаємодію базових інститутів задля здійснення ефективного управління державним сектором та державною власністю шляхом: урахування інститутом держави вимог неформальних норм і правил при створенні законодавчих актів щодо державного сектора з метою реалізації правових норм; удосконалення політики розвитку державного сектора; створення умов для впровадження ефективного механізму державно-приватного партнерства у пріоритетних галузях вітчизняної економіки; формування соціально-економічних відносин та рівня довіри вітчизняних і зарубіжних приватних інвесторів до державних структур; збільшення фінансування державного сектору; вивчення світового досвіду з метою створення потужного державного сектора та ефективного управління.