У статті розкрито специфіку мовної реалізації семантичної опозиції «свій – чужий» у поемі Т. Шевченка «Гайдамаки» в єдності її образного, інформаційного та ціннісного компонентів, а також виявлено ядро і периферію лексико-семантичного
наповнення цих концептів.
