Філософсько-антропологічна концепція Івана Франка

Дослідження присвячене аналізу філософсько-антропологічних ідей у творчості І.Франка та їх концептуалізації. Спираючись на ґрунтовну теоретико-методологічну та франкознавчу базу, проаналізовані культурно-історичні передумови та теоретичні джерела формування філософського світогляду мислителя, його антропологічна спрямованість, ключові питання, які зумовили зміст духовно-моральних пошуків у його житті і творчості. Доведено, що філософсько-антропологічна концепція І.Франка ґрунтується на зверненні до людини як єдності «духа й тіла», як представника власного народу – певної стійкої цілісності. Загальнотеоретичну основу концепції складають духовно-моральна, соціокультурна та науково-освітня сфери людського буття. Головним результатом дисертаційного дослідження є концептуалізація філософсько-антропологічних ідей І.Франка, розкриття ним основних проблем та суперечностей людського буття, що дає можливість використати отримані результати для усвідомлення складних і суперечливих глобалізаційних процесів, які відбуваються в сучасному світі, й місця в ньому людини.

Dissertation is devoted to the analysis of philosophical and anthropological views in the works of I.Franco and their interpretive possibilities. Based on a thorough theoretical and methodological base and knowledge of І.Franco works cultural and historical background and theoretical sources of philosophical worldview of the thinker are analyzed, his anthropological focus, the key issues, that determined the content of moral and spiritual quest in his life and work.
It is proved that рhilosophical-anthropological concept of I.Franco is based on address to man as a representative of its people, as a definite stable integrity. Theoretical basis of concept is the spiritual and moral, social and cultural, research and education spheres of human existence.
The result of the dissertation research is the improved interpretation of the philosophical heritage of I.Franco, the disclosure of the major problems and contradictions of human existence, which makes it possible to use the results obtained for understanding the complex and contradictory processes of globalization, taking place in the modern world, and man's place in it.