Experience of performing bidirectional cavapulmonary anastomosis in the surgical treatment of a single ventricle of the heart: tactics and optimal execution time

A complex congenital heart defect with univentricular physiology is clinically associated with cyanosis, signs of low cardiac output, or heart failure. Palliative management of this complex physiology usually involves a three-stage procedure culminating in a total Fontan cavopulmonary anastomosis. Bidirectional cavopulmonary anastomosis is part of the hemodynamic correction of congenital heart defects with the physiology of a single ventricle. The study aimed to conduct a retrospective analysis of patients with single ventricle hearts who underwent bidirectional cavopulmonary anastomosis, including variables associated with preoperative, intraoperative, and postoperative morbidity
and mortality. From 1996 to 2022 at the State University "M.M. Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery, NAMS of Ukraine" BCPA was performed in 104 patients with a single ventricle of the heart. Echocardiographic examination and sounding of the heart cavities were the main diagnostic method in determining the defect and assessing the immediate and distant results. Among the operated patients, the single ventricle of the heart was most often found in the left type 51% and in the mixed type 40%. Hospital mortality among all operated patients was 1.9%, in the first group, there was 1 (2.3%) fatal case, and 1 (3.3%) fatal case among patients in the III group. In addition to the absence of mortality among patients of the II group, the most favorable intra- and postoperative course was noted, the least number of complications in the comparison groups. A significantly lower average indicator of systemic saturation at discharge in patients of the III group is 82% compared to children of other groups. The clinical effect of performing BCPA gives good immediate and long-term results at all stages of treatment but significantly better results when operating in the period of early childhood.

Тип складних вроджених вад серця з одношлуночковою фізіологією клінічно пов'язаний з ціанозом, ознаками низького серцевого викиду або серцевою недостатністю. Паліативне лікування цієї складної фізіології зазвичай включає триетапну процедуру, що завершується тотальним кавапульмональним анастомозом
Фонтена. Двонаправлений кавапульмональний анастомоз є частиною гемодинамічної корекції вроджених вад серця з фізіологією єдиного шлуночка. Метою роботи було проведення ретроспективного аналізу пацієнтів з єдиним шлуночком серця, яким виконали двонапрвлений кавапульмональний анастомоз,
включаючи змінні, пов’язані з передопераційною, інтраопераційною та післяопераційною захворюваністю та смертністю. З 1996 р. по 2022р. в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» виконано ДКПА у 104-х пацієнтів з єдиним шлуночком серця. Основним методом
діагностики у визначенні вади та оцінки безпосередніх і віддалених результатів було ехокардіографічне обстеження, та зондування порожнин серця. Серед проперованих пацієнтів найчастіше зустрічався єдиний шлуночок серця по лівому типу 51% та по змішаному типу 40%. Госпітальна летальність серед усіх прооперованих пацієнтів склала 1,9%, в першій групі 1 (2,3%) летальний випадок, та 1 (3,3%) летальний
випадок серед пацієнтів ІІІ групи. Окрім відсутньої летальності серед пацієнтів ІІ групи відмічали найбільш благоприємний інтра та післяопераційний перебіг, найменшу кількість ускладнень в групах порівнянняя. Значно нижчий середній показник системної сатурації при виписці у пацінтів ІІІ групи 82% по відношенню
до дітей інших груп. Клінічний ефект виконання ДКПА дає хороші безпосередні та віддалені результати на всіх етапах лікування, але значно кращі результати при виконанні операції в період раннього та першого дитинства.