Актуалізація ролі викладача в освітньому процесі в епоху штучного інтелекту

Історично склалося, що педагог – "той, хто веде дитину" – поступово зростав у своїй значущості аж до авторитетного вчителя. Отже, він – це носій і передавач знань, котрий одночасно і контролює рівень їх засвоєння учнями. Власне, оцінка діяльності педагога, його суспільна користь саме цим визначається. Тому вчитель з ацікавлений у доборі найефективніших засобів передачі й доступності інформації.
Педагогічна практика виробила багато технологій, засобів, методів викладання навчальних предметів, особливо в останні роки дистанційної роботи. Сьогодні до дидактичного арсеналу активно долучається штучний інтелект, який значно впливає на ролі викладача, все ж акцентуючи на його необхідній участі в освітньому процесі. В обігу, окрім звичних характеристик професії, маємо: тьютор, ментор, фасилітатор, новатор, модератор, коуч.
Основними вимогами до сучасного педагога, окрім володіння предметними знаннями й уміння їх передавати іншим, є: гнучкість та адаптивність; стійкий емоційний інтелект; технічна грамотність; розвинені комунікаційні навички (уміння ефективно спілкуватися зі студентами через різноманітні канали зв'язку, включаючи електронну пошту, форуми, відеоконференції та соціальні мережі); бажання до професійного зростання.