Самооцінка особистості спортсмена як фактор підвищення ефективності спортивної діяльності

Самооцінка виступає психологічним ядром особистості. Вона поєднує структурні та процесуальні характеристики індивіда, а також розглядається як одна з ключових психологічних якостей, що впливає на ефективність будь-якої діяльності, включаючи й спортивну. В статті розглянуто рівень самооцінки у спортсменів та її прояв в залежності від кваліфікації. Визначено, що самооцінка потрібна не лише для того, щоб краще усвідомлювати свої слабкі та сильні сторони, а вона дає можливість перерозподілити ресурси та віддавати перевагу тим, де у спортсмена максимально більше шансів на успіх. Невдоволення собою має свій позитивний момент, так як розуміння недоліків є необхідним для перерозподілу ресурсів і особистісного потенціалу, а головне завдання самооцінки є використання своїх сильних особистісних якостей у боротьбі за досягнення поставлених цілей.

Самооценка выступает психологическим ядром личности. Она сочетает структурные и процессуальные характеристики индивида, а также рассматривается как одна из ключевых психологических качеств, влияет на эффективность любой деятельности, включая и спортивную. В статье рассмотрены уровень самооценки у спортсменов и ее проявление в зависимости от квалификации. Определено, что самооценка нужна не только для того, чтобы лучше понимать свои сильные и слабые стороны, а она дает возможность перераспределить ресурсы и отдавать предпочтение тем, где у спортсмена максимально больше шансов на успех. Недовольство собой имеет свой положительный момент, так как понимание недостатков необходимо для перераспределения ресурсов и личностного потенциала, а главная задача самооценки является использование своих сильных личностных качеств в борьбе за достижение поставленных целей.

Self-esteem acts as the psychological core of the individual. It combines the structural and procedural characteristics of the individual, and is also considered one of the key psychological qualities that affects the performance of any activity, including sports. The article considers the level of self-esteem in athletes and its manifestation depending on qualification. Among athletes 1 and 2 level, athletes with low self-esteem prevails. Undervalued self-esteem sometimes manifests itself in the quest for any cost to avoid failures, and thus refuse goals that at least in a small degree threaten to turn into failure. Therefore, given almost identical indicators of adequate and low self-esteem, sporting activities for them can be stable and even successful, but well below the potential of athletes, since there is no activity in achieving more difficult goals. Athletes with an adequate self-esteem, and their more among masters of the international class. High-level athletes have a strong nervous system, experience in competitions of various levels, and a high sporting result that needs to be maintained and increased, since they are a great responsibility. In this case, professional activity is characterized by high stability, in addition, they have a fairly complete realization of their own capabilities. Athletes with a low self-esteem are found among masters of sports and among candidates for the master of sports, and not only 1 and 2 levels. This indicates that the person's data in the professional activity may be passive and a weak desire to achieve the goal, the level of success they usually have below the average, however, is characterized by stability.
It is determined that self-esteem is needed not only to better understand their weaknesses and strengths, but also to redistribute resources and to give preference to those where the athlete has the greatest chance of success. Dissatisfaction with one has its own positive moment, since understanding the disadvantages is necessary for the redistribution of resources and personal potential, and the main task of self-evaluation is to use their strong personal qualities in the struggle to achieve their goals.