Художній потенціал філософії освіти: знаково-символічна специфіка мистецтва

У статті показано, що методологічно значущими
для вирішення окресленої проблеми є онтологія мистецтва, семіотично-комунікативний, постнекласичний
підходи, синергетика, взаємодоповняльність філософського, наукового, духовно-практичного освоєння
світу. Цілісність раціонально-образного пізнання, чуттєвий, естетичний досвід,
мислення символами виявляють нові культурні смисли знакових систем. Створюються об’єктивні підстави опанування універсальної художньої картини світу.
В системі філософії освіти мистецтво покликано врівноважувати чуттєву й
раціональну сфери свідомості, духовно та естетично наповнювати буття людини
і буття світу. Духовно-практичне освоєння світу як поліфонічний процес уможливлює розширення художньо-креативної практики освітньо-виховної діяльності.
Справа за їхньою реалізацією — органічним поєднанням навчання й художнього
пізнання. Це сприятиме збагаченню культурно-естетичного досвіду педагога,
удосконаленню методики розкриття художнього потенціалу філософії освіти.

В статье показано, что для рассмотрения выделенной проблемы методологически важны онтология искусства, семиотически-коммуникативный, постнеклассический подходы,
синергетика, взаимодополнение философского, научного, духовно-практического освоения
мира. Целостность рационально-образного познания, чувственный, эстетический опыт,
мышление символами выявляют новые культурные смыслы знаковых систем. Создаются
объективные предпосылки постижения универсальной художественной картины мира.
В системе философии образования искусство призвано уравновешивать чувственную
и рациональную сферы сознания, духовно и эстетически наполнять бытие человека и бытие
мира. Духовно-практическое освоение мира как полифонический процесс способствует расширению художественно-креативной практики образовательно-воспитательной деяльности.
Дело за их реализацией — органическим объединением обучения и художественного познания.
Это послужит обогащению культурно-эстетического опыта педагога, совершенствованию
методики раскрытия художественного потенциала философии образования.

The author proves that ontology of art, semiotic-communicative post-non-classical approaches,
synergetics, the mutual supplement of philosophical, scientific, spiritual-pragmatic exploration of
the world are methodologically important for the solution of the highlighted problem. The integrity
of the rational-figurative cognition, sensitive, esthetic experience, thinking by symbols find out the new cultural sense of sign systems. The objective background of the comprehension of the universal
artistic picture of the world is created.
In the system of the philosophy of education art is intended to balance the sensitive and rational
spheres of consciousness, to fill the existence of the person and the world spiritually and esthetically.
The spiritual-pragmatic exploration of the world as a polyphonic process makes it possible to widen
the artistic-creative practice of educational activity. The matter is in their realization — the organic
blending of studying and cultural cognition. It will contribute to the enriching of the cultural-esthetic
experience of the pedagogue, improving the methods of revealing the artistic potential of the philosophy
of education.