Романи О. Гріна як художня єдність: мотивіка, символіка, хронотоп, типологія характерів

Дисертація присвячена дослідженню художнього світу романів Олександра Гріна – письменника, чий справжній масштаб і значення стали осмислюватися порівняно недавно. Довгий час його сприймали лише як автора пригодницької літератури для юнацтва. Зараз дослідники все частіше розглядають О. Гріна в контексті його епохи – «срібної доби», її поетики, кола образів і засобів. У фокусі уваги багатьох сучасних літературознавців – новаторство Гріна-прозаїка, його письменницька техніка, роль модерністських, символістських, імпресіоністських структур і смислів у його творчості. У сучасному дослідницькому контексті О. Грін постає як видатний майстер-новатор, представник модерністської прози, автор багатошарових поліфонічних текстів, що поєднують пригодницький сюжет зі складною символікою та філософським підтекстом.

The dissertation is devoted to the study of the artistic world of Alexander Grin’s novels.
He was a writer whose true scale and significance began to be comprehended relatively recently. For a long time he was perceived only as the author of adventure literature for youth. Now researchers are increasingly considering Grin in the context of his era – the Silver Age: her poetics, a range of images and techniques. The attention focus of many modern literary scholars is the innovation of Grin the prose writer, his writing technique, the role of modernist, symbolist, impressionist structures and meanings in his work. In a modern research context, Grin appears as a major innovator, a representative of modernist prose, the author of multi-layered polyphonic texts that combine an adventure plot with complex symbolism and philosophical overtones.