Філософ Петро Іванович Ліницький вважав, що, саме, людська душа, як самостійна істота, наділена свободою волі, виявляє найвищу ступінь принципу доцільності, тому може займати панівне місце не тільки в людському тілі, а і через нього – в природі. Таким чином, вчений високо цінує філософське знання, як засіб
підвищення загальноосвітнього рівня молодого покоління.
