Організація художньо-комунікативного досвіду студента-вокаліста як педагогічна проблема

У статті актуалізовано проблему формування художньо-комунікативної компетентності студентів через організацію відповідного художньо-комунікативного досвіду. Подається уточнене визначення поняття «художньо-комунікативний досвід»; представлені основні актуальні аспекти досліджень художньо-комунікативної сфери вчителів музики, зокрема, майбутніх викладачів вокального мистецтва. Розкривається
смисл відмінностей набуття та формування досвіду; представлена організаційна стратегія щодо створення умов оптимізації набуття художньо-комунікативного досвіду
студентів-вокалістів, майбутніх викладачів вокального мистецтва.

The article actualizes the problem of developing students’, vocal teachers’ artistic and communicative competence by means of organizing relevant artistic and communicative experience. The author argues that the basis for artistic and communicative experience organization is a certain contradiction of phenomenological nature, since experience regarding a
person belongs to him and is conditioned by internal processes, inherent to personality. In this sense, any experience is acquired, accumulated by the personality himself. Meanwhile, all the processes related to human’s mental states are conditioned by his traits have intra-convertible nature. But their effectiveness is influenced by specially organized methodical systems, tools,
technologies etc. According to this point of view, experience is developed. Artistic and communicative experience is gradual developing of the complex of special provision of indirect communication with art process: through the work and its interpretation, as well as directly through communication with others regarding the work of art. The forms of organization dynamizing the process of formation or accumulation of personal artistic and communicative experience are considered the following: vocal and interactive; mental and communicative, image-based and transformational organizational forms.

В статье актуализируется проблема развития художественной и коммуникативной компетентности студентов, будущих вокальных учителей путем организации соответствующего художественного и коммуникативного опыта. Автор утверждает, что основой организации художественного и коммуникативного опыта является определенное противоречие феноменологического характера, поскольку к нему принадлежит опыт, обусловленный внутренними процессами, присущими личности. В этом смысле любой опыт приобретается, накапливается самой личностью. Между тем, все процессы, связанные с психическими состояниями человека, обусловлены его чертам. Но на их эффективность влияют специально организованные методические системы и
технологии. Согласно этой точке зрения, опыт развивается. Художественный и коммуникативный опыт - это постепенное развитие комплекса специального обеспечения косвенной коммуникации с художественным процессом: посредством работы и ее интерпретации, а также непосредственно посредством общения с другими людьми в отношении произведения искусства.