Динаміка показників загальної фізичної підготовленості юнаків у процесі секційних занять легкою атлетикою

Процес фізичного виховання школярів закладів загальної середньої освіти повинен забезпечити належну фізичну підготовленість своїх вихованців. Проте, дані багато численних обстежень широкого контингенту учнів свідчить про низький рівень фізичної підготовленості, що у першу чергу зумовлено недостатнім розвитком фізичних якостей. Виникнення негативних випадків під час уроків фізичної культури в закладі загальної середньої освіти протягом останніх років вимагає використання таких ефективних засобів, які без особливого напруження впливають на фізичну підготовленість школярів. Мета роботи – визначення динаміки загальної фізичної підготовленості юнаків 16-17 років у процесі секційних занять легкою атлетикою.
Результати дослідження. Встановлені показники фізичної підготовленості до експерименту, становили основу для подальшого вибору засобів, спрямованих на підвищення рівня фізичної підготовленості юнаків старшого шкільного віку.
Так, в експериментальній групі було створено секцію з легкої атлетики для юнаків. Заняття проводилися після уроків 2 рази на тиждень: у понеділок та четвер тривалістю 60 – 90 хвилин. Заняття у секції легкої атлетики сприяють кращому засвоєнню програмного матеріалу, дають змогу значно розширити й поглибити обсяг набутих умінь і навичок, підвищити рівень фізичної підготовленості. Проводячи підготовчу частину секційного заняття (розминку), ми звертали увагу юнаків на необхідність запам’ятовувати вправи, їхнє дозування і послідовність. Проводилося пояснення, що правильно проведена розминка сприяє попередженню травматизму і більш ефективному вирішенню поставлених завдань. Періодично ми пропонували юнакам проводити розминку спочатку невеликими групами, а потім індивідуально. Під час розучування нових вправ для уникнення помилок спочатку відбувалося їх демонстрація. Висновки. Динаміка темпів приросту показників фізичної підготовленості юнаків у процесі секційних занять легкою атлетикою свідчить, що найбільших прогресивних змін було досягнуто в показниках швидкості, витривалості та швидкісно-силових якостях.

The process of physical education of schoolchildren in institutions of general secondary education should ensure proper physical fitness of its pupils. However, the data of numerous surveys of a wide contingent of students indicate a low level of physical fitness, which is primarily due to insufficient development of physical qualities. The emergence of negative cases during physical education lessons in the institution of general secondary education in recent years requires the use of such effective means that without much stress affect the physical fitness of schoolchildren. The purpose of the work is to determine the dynamics of the general physical fitness of 16-17-year-old boys during sectional athletics classes. Research results. The established indicators of physical fitness for the experiment formed the basis for further selection of means aimed at increasing the level of physical fitness of high school-aged boys. Thus, in the experimental group, a section on athletics for young men was created. Classes were held after school twice a week: on Mondays and Thursdays, lasting 60-90 minutes. Classes in the athletics section contribute to better assimilation of the program material, make it possible to significantly expand and deepen the scope of acquired skills and abilities, and increase the level of physical fitness. While conducting the preparatory part of the sectional class (warm-up), we drew the attention of the young men to the need to remember the exercises, their dosage and sequence. It was explained that a properly conducted warm-up helps prevent injuries and more effectively solve the tasks. Periodically, we offered the young men to warm up first in small groups, and then individually. When learning new exercises, in order to avoid mistakes, they were first demonstrated. Conclusions. The dynamics of growth rates of physical fitness indicators of young men during sectional athletics shows that the greatest progressive changes were achieved in indicators of speed, endurance and speed-strength qualities.