Актуальність вивчення народних жанрів у підготовці майбутніх музикантів: на прикладі стилістики дойни

Досліджуються особливості стилю 'дойна' як поліетнічного жанру народної музики. Аналізуються характерні риси – імпровізаційність, мелодична орнаментика, ладова основа, метро-ритмічна свобода (rubato) та емоційна насиченість. Необхідність ознайомлення здобувачів-музикантів зі стилістичними виконавськими традиціями дойни обґрунтовується тим, що жанр має високий потенціал для творчої роботи. Приклади корисно включати в музично-педагогічний репертуар, використовувати в сценічно-просвітницькій практиці, зокрема, для вдосконалення внутрішнього музичного слуху, формування художніх уявлень, задля розвитку чистоти інтонування, як засіб мотивації щодо вдосконалення технічної майстерності, в оволодінні елементарними імпровізаційними навичками. Подано приклади типових мелодичних зворотів та орнаментів дойни. Показано принципи модальної гармонії. Використання названого поліетнічного стилю (жанру) є перспективним у навчальному процесі на всіх етапах і рівнях професійної музичної освіти.

The article explores such a poly-ethnic genre of folk music as the doina-song. Its characteristic features are analyzed, including improvisation, melodic ornamentation, modal basis, metro-rhythmic freedom (rubato) and emotional richness. It is argued that learning the doina could help prospective music teachers learn how to teach and develop their students by improving their music-listening skills, intonation accuracy, technical mastery, improvisation skills, emotional expression, and understanding of modal harmony. Examples of typical melodic phrases and ornaments are provided, illustrating the possibilities of their use in the educational process within arts establishments.