Ігри та фізичні вправи низької інтенсивності у фізичній терапії дітей з ослабленим здоров’ям

Протягом багатьох десятиліть в лікувальних установах рухливі ігри широко використовувалися як самостійна форма лікувальної фізичної культури, і як обов'язковий елемент при заняттях лікувальною гімнастикою. Малорухливі ігри та вправи низької інтенсивності також є засобами фізичного виховання, але найчастіше застосовуються у фізичній терапії і фізичної реабілітації дітей, будучи універсальним засобом, який поєднує в собі підвищений інтерес до процесу, ігровий компонент, а також лікувальний і оздоровчий ефект. У контрольній групі проводились заняття лікувальною гімнастикою за загальноприйнятою методикою з використанням класичних малорухливих ігор та вправ низької інтенсивності. В експериментальній групі застосовувалися нові рухливі ігри та вправи низької інтенсивності без спеціального інвентарю з помірним психофізичним навантаженням і були спрямовані на тренування вестибулярного апарату, нейро-м'язових імпульсів, розвиток витривалості і чіткості дій. В якості медико-біологічного тестування застосовувалася проба Ромберга. Встановлено позитивний вплив нових рухливий ігор та вправ на психоемоційний та фізичний стан дітей.

В течение многих десятилетий в лечебных учреждениях подвижные игры широко использовались как самостоятельная форма лечебной физической культуры, и как обязательный элемент при занятиях лечебной гимнастикой. Малоподвижные игры и упражнения низкой интенсивности также являются средствами физического воспитания, но чаще всего применяются в физической терапии и физической реабилитации детей, будучи универсальным средством, которое сочетает в себе повышенный интерес к процессу, игровой компонент, а также лечебный и оздоровительный эффект. В контрольной группе проводились занятия лечебной гимнастикой по общепринятой методике с использованием классических малоподвижных игр и упражнений низкой интенсивности. В экспериментальной группе применялись новые подвижные игры и упражнения низкой интенсивности без специального инвентаря с умеренным психофизическим нагрузкам и были направлены на тренировку вестибулярного аппарата, нейро-мышечных импульсов, развитие выносливости и четкости действий. В качестве медико-биологического тестирования применялась проба Ромберга. Установлено положительное влияние новых подвижный игр и упражнений на психоэмоциональное и физическое состояние детей.

For many decades, outdoor games have been widely used in medical institutions as an independent form of medical physical culture, and as an obligatory element in the practice of medical gymnastics. Sedentary games and low-intensity exercises are also means of physical education, but are most often used in physical therapy and physical rehabilitation of children, being a universal meaning that combines an increased interest in the process, a game component, as well as a therapeutic and health-improving effect. In the control group, therapeutic exercises were conducted according to the generally accepted methodology using classical sedentary games and low-intensity exercises. In the experimental group, new outdoor games and low-intensity exercises were used without special equipment with moderate psychophysical loads and were aimed at training of the vestibular apparatus, neuromuscular impulses, developing endurance and clarity of actions. The Romberg test was used as a biomedical test. Romberg's test is traditionally victorious for the vivification of the functions of the nervous system, and in particular, the nerve-muscular interconnections, which are called "coordination probes". The test characterizes the psycho-social status of a man, some of the images of such a quality of nervous activity, such as strength, decay and strength of nervous processes in the cerebral cortex. The positive influence of new outdoor games and exercises on the psychoemotional and physical state of children has been established.