Аутопоезис соціальних систем

У монографії подано оригінальну концепцію самовідтворення соціальних систем з яких складається соціальний світ, що нині швидко еволюціонує у невідомому для нас напрямі. На основі його атрибутивних властивостей, що є
породженням взаємодії особистостей між собою, обгрунтовано реновацію енергоінформаційної форми життя як невід’ємної складової Універсуму. Ноосфера розглядається як умови, а саморозгортання соціального світу за участю
особистості як внутрішнє джерело самовідтворення соціальних конструкцій різного виду і типу. Доведено, що організм є об’єктивованою формою організації життєдіяльності не тільки живої, а й разумної живої речовини, тобто світової спільноти. На цій підставі перевірена можливість, коректність і необхідність використання трьох
дарвінівських принципів: мінливості, спадкоємності і відбору для вивчення атрибутивних властивостей соціальних
систем різних видів і рівнів буття. Механізм самовідтворення соціальних систем проаналізовано на прикладі найпростішого соціального утворення – соціального організму навчального закладу освіти. Подано також
саморозгортання соціального світу саморуху Універсуму від мікрорівня до макрорівня і мегарівня у якому енергетичними джерелами є підсвідомість, свідомість і надсвідомість особистості людини. Механізм саморозгортання соціального світу подається як трьохстадійний процес у ході якого людська спільнота шляхом
власної життєдіяльності упорядковує морфологічну структуру універсуму, суттєво знижує його ентропію. Для науковців, фахівців із соціального менеджменту, політологів, соціологів, соціальних філософів, усіх тих,
кого цікавить ноосоціогенез, самоорганізація і саморегуляція ноосферного життя.

The monograph presents an original concept of self-reproduction of social systems that compile the social world that is now rapidly evolving in an unknown direction for us. On the basis of its attribute properties, which are the outcome of interaction between individuals, grounded renovation of energy-information form of life as an inalienable component of the Universe. Noosphere is considered as the condition and self-development of a social world with a personality as an internal source of self-reproduction of social structures of various kinds and types. It is proved that the organism is an objective form of vital functioning not only such as living, but also as a reasonable and alive matter, that is considered as the world community. On this basis opportunity, correctness and necessity of Darwin's three principles: variability, heredity and selection of attribute properties of social systems of different kinds and levels of being are proven. The mechanism of selfreproduction
of social systems is analyzed according to the example of the simplest social formation - social organism of educational establishment. Also given the self-development of social self-movement of Universum from macro-level to skaro-level and mega-level which energy sources are subconsciousness, consciousness and consciousness of the human personality. Mechanism of self-development of the social world is presented as a three-stages process according to which the human community organizes its morphological structure of universum by its own vital functioning, thoroughly reduces its entropy.
To scientists, specialists of social management, political scientists, sociologists, social philosophers, everyone who is interested in noosphere, self-organization and self-regulation of noospheral life.