Моральні виміри довіри: від особистісного до суспільного

Досліджено феномен довіри як фундаментальної складової людського буття та соціальної взаємодії. Проаналізовано міжособистісну довіру крізь призму філософсько-етичних категорій, як базу для формування таких моральних стосунків, як дружба, любов та товаришування. Особливу увагу приділено лінгвістичному аналізу терміна (на прикладі англійських понять "faith", "belief", "trust") та виокремленню типів довіри: міжособистісної, інституціональної та узагальненої.
На прикладі історичних ілюстрацій та порівняльного аналізу (кейсів України та Китаю) розкрито механізми трансформації індивідуальної довіри у соціальний капітал. Доведено, що довіра виступає базовим принципом суспільної стабільності та безпеки, інтегруючи моральні норми (чесність, щирість) у площину державного та інституційного функціонування.