Гіперактивна поведінка дітей дошкільного віку як соціально-педагогічна проблема

У статті представлено теоретичні аспекти гіперактивності дітей дошкільного віку. Відзначено, що гіперактивність – це стан збудження чи надмірна рухова активність, типова для дітей з незначними проявами дисфункції головного мозку чи з гіперкінезами. Визначено ознаки гіперактивної дитини-дошкільника. Виявлено причини гіперактивності в дітей дошкільного віку, а саме спадковість, здоров’я матері, проблеми під час вагітності і пологів, дефіцит жирних кислот в організмі, навколишнє середовище, дефіцит поживних елементів, харчування, взаємини в сім’ї. Розкрито особливості психологічної діагностики та корекції гіперактивних дітей дошкільного віку. Представлено зміст роботи практичного психолога з батьками гіперактивної дитини та вихователями закладів дошкільної освіти. Нині дискусійним залишається питання визначення поняття “гіперактивність” та його змісту, виділення основних структурних компонентів і зв’язків між ними. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про те, що гіперактивна поведінка вже стала об’єктом дослідження різних фахівців, проте найбільше опублікованих робіт є дослідженнями клінічного спрямування. Сучасні дослідники підкреслюють важливість такого симптому, як ускладнення внаслідок порушення уваги. Тим самим переноситься акцент на особливості уваги та емоційної сфери дитини. Серед причин гіперактивної поведінки дітей виділяють вроджені особливості розвитку дитини та соціальні фактори, зокрема особливості організації діяльності та спілкування дитини, вплив порушення сімейних відносин. Розуміння причин поведінки таких дітей дає можливість намітити систему психологічної корекції гіперактивності та сформулювати окремі принципи реалізації індивідуального підходу до цих дітей. Дослідження вказують на те, що за умов кваліфікованої допомоги в дітей покращується шкільна адаптація, розвиваються навички домовлятися з батьками та вчителями, піднімається самооцінка. Вчасна діагностика ГРДУ вже у ранньому віці дає дитині шанс успішного старту в житті.

The article presents theoretical aspects of hyperactivity of preschool children. It is noted that hyperactivity is a state of excitement or excessive motor activity, typical of children with minor manifestations of brain dysfunction or hyperkinesia. Signs of a hyperactive preschool child are determined. The causes of hyperactivity in preschool children have been identified: heredity, maternal health, problems during pregnancy and childbirth, fatty acid deficiency in the body, the environment, nutrient deficiencies, nutrition, and family relationships. Peculiarities of psychological diagnostics and correction of hyperactive preschool children are revealed. The content of the work of a practical psychologist with parents of a hyperactive child and educators of preschool institutions is presented. Currently, the question of defining the concept of “hyperactivity” and its content, the allocation of the main structural components and the links between them. The analysis of domestic and foreign literature shows that hyperactive behavior has already been the subject of research by various specialists, but most of the published works are clinical studies. Modern researchers emphasize the importance of such a symptom as a complication due to impaired attention. Thus, the emphasis is shifted to the features of attention and emotional sphere of the child. Among the causes of hyperactive behavior of children are innate features of the child’s development and social factors, in particular the peculiarities of the organization of activities and communication of the child, the impact of the violation of family relations. Understanding the reasons for the behavior of such children makes it possible to outline a system of psychological correction of hyperactivity and to formulate some principles for the implementation of an individual approach to these children. Research indicates that with the help of qualified help, children’s school adaptation improves, skills to negotiate with parents and teachers develop, and self-esteem rises. Timely diagnosis of GRDU at an early age gives the child a chance to start successfully in life.