Post-editing decisions in machine translation of legal contracts

Legal translation requires special language use. It has therefore been many a time credited to be one of the most difficult genres to translate. Post-editing of machine translation is becoming more and widely employed in the translation industry. Even in languages that cannot boast huge amounts of resources, translating texts of certain genres is rarely conducted without resorting to machine translation, as the resulting quality seems to be approaching parity with human translation. This study attempts to analyze and compare post-editing decisions in machine translated legal contracts from English to Lithuanian and from English to Ukrainian. Legal contracts are part of the legal discourse with language characterized as being archaic, complex, culturally bound and typically stocked with formulaic phrases, specialized terms, and Latinisms. Being a technical type of discourse, legal translation may benefit from machine translation. The conclusions of the study are based on the findings of assessment of machine translation post-editing decisions made by professional translators. The findings demonstrate and support the results of previous research with other languages that the main trends are as follows: changes in noun and verb phrases in both languages, co-reference and reordering changes. Further study of the stated problem will allow expanding (targeting and detailing) the typology of post-editing actions, considering the specifics of Baltic (Lithuanian) and Slavic (Ukrainian) languages.

Юридичний переклад вимагає спеціального використання мови. Тому його часто вважають одним із найважчих різновидів перекладу. Постредагування машинного перекладу набуває все більшого поширення. Навіть у мовах, які не можуть похвалитися великою кількістю ресурсів, переклад текстів певних жанрів рідко проводиться без використання машинного перекладу, оскільки якість результатів, здається, наближається до якості перекладу, виконаного людиною. Ця розвідка є спробою аналізу та порівняння рішень постредагування юридичних договорів, перекладених з англійської на литовську та українську мови. Юридичні договори є частиною юридичного дискурсу. Мова таких текстів характеризується архаїчністю, складністю, культурною залежністю, є зазвичай насиченою формульними виразами, спеціалізованими термінами та латинізмами. Як для технічного типу мовлення для юридичного перекладу може використовуватися машинний переклад. Висновки
дослідження ґрунтуються на результаті оцінки рішень постредагування машинного перекладу, прийнятих професійними перекладачами. Отримані дані демонструють і підтверджують результати попередніх досліджень інших мов, згідно з якими основними тенденціями є такі: зміни в іменникових та дієслівних конструкціях в обох мовах, кореференція та зміна порядку частин. Подальше вивчення визначеної проблеми дозволить доповнити (таргетувати й деталізувати) типологію дій із постредагування з урахуванням специфіки балтійських (литовської) та слов’янських (української) мов.