Когнітивний аспект фонетичної компетентності студентів мовних спеціальностей

У статті проаналізовано значну роль іншомовної компетентності у професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов. Однією з складових іншомовної компетентності є фонетична. Фонетична компетентність присвячена вивченню мовних одиниць найнижчого рівня мовної структури – фонетикофонологічного. Значущість засвоєння фонетичного матеріалу зумовлюється тією роллю, яку виконують фонетичні одиниці в системі мови як засобу спілкування. Встановлено, що актуальність дослідження фонетичних питань зумовлюється компетентнісним підходом, зорієнтованим на формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-педагогічної діяльності, яка забезпечується сукупністю загальних, галузевих і спеціальних компетентностей. Проведено порівняльний аналіз понять «компетенція» і «компетентність». Досліджено особливості фонетичної компетентності у майбутніх вчителів іноземних мов, які полягають у здатності до правильного артикуляційного та інтонаційного висловлювання своїх думок і розуміння мовлення інших, яка базується на відповідних фонетичних навичках та знаннях. Саме від рівня сформованості вимовних навичок, від обсягу отриманих та засвоєних знань та динамічної взаємодії цих компонентів залежить ефективність формування фонетичної компетентності майбутніх вчителів іноземної мови.
Розглянуто когнітивний компонент формування фонетичної компетентності майбутніх спеціалістів іноземної мови, який представляє собою готовність до комунікативно-мисленнєвої діяльності, що спрямована на оволодіння змістовним предметом спілкування. До його складу відносять знання фонетичної термінології, уміння та навички використання фонетичних знань, умінь і навичок оперувати фонетичними засобами спілкування. Досліджено фонетичні знання, під якими розуміємо відображення існуючих у іноземній мові звукових явищ різних рівнів – звука, фонеми, слова чи речення, правильних відношень між графемою і фонемою, а також транскрипційних позначень, однозначно характеризуючи звукові явища.

The article analyses the significant role of foreign language competence in the professional training of future foreign lan-guage teachers. One of the components of foreign language competence is phonetic competence. Phonetic competence is devoted to the study of linguistic units of the lowest level of the language structure – phonetic-phonological. The importance of mas-tering phonetic material is determined by the role that phonetic units play in the language system as a means of communication. It has been established that the relevance of the study of phonetic issues is determined by the competence approach focused on the formation of future foreign language teachers’ readiness for professional and pedagogical activities, which is ensured by a set of general, sectoral and special competences. A comparative analysis of the concepts of «competency» and «competence» is carried out. The features of phonetic competence of future foreign language teachers, which consist in the ability to express their thoughts correctly in articulation and intonation and to understand the speech of others, based on the relevant phonetic skills and knowledge, are investigated. It is the level of pronunciation skills, the amount of knowledge acquired and mastered and the dynamic interaction of these components that determine the effectiveness of the formation of future foreign language teachers’ phonetic competence. The article considers the cognitive component of the formation of future foreign language teachers’ phonetic competence, which is a readiness for communicative and thinking activities aimed at mastering the meaningful subject of communication. It includes knowledge of phonetic terminology, skills and abilities to use phonetic knowledge, skills and abilities to operate phonetic means of communication.
Phonetic knowledge, which is understood as the reflection of sound phenomena of different levels existing in a foreign language – sound, phoneme, word or sentence, correct relations between grapheme and phoneme, as well as transcriptional notation, unambiguously characterising sound phenomena, is studied.