Українська державність в часи України-Русі та Галицько-Волинського князівства

Застосувавши історико-політологічний підхід, автори досліджують еволюцію поняття «держава» на українських землях, що включало як унікальні риси, так і відбувалося у руслі загальноєвропейських тенденцій.
Особлива увага приділяється аналізу феномену Русі (України-Русі) як першої потужної державної структури Східної Європи, яка заклала фундаментальні державотворчі, правові та культурно-ідеологічні традиції. Досліджується політична спадщина Русі, яка глибоко вкорінена в колективну пам’ять українського народу, виступаючи важливим чинником формування його національної ідентичності та історичної тяглості. Аналізується складність державно-правових форм Русі, від ранньофеодальної монархії до періоду удільної роздробленості, що, втім, не зруйнував єдиного етнокультурного простору. Розглянуто специфіку Галицько-Волинської держави, яка постала на західних землях як осередок консолідації та продовження державницьких традицій після політичного розпаду Русі. Підкреслюється, що це князівство не лише зберегло, а й розвинуло руську спадщину, успішно інтегруючи західноєвропейські культурні, правові та військові впливи. Цей синтез дозволив Галицько-Волинському князівству стати однією із наймогутніших держав свого часу, здатною протистояти зовнішнім загрозам та вести активну дипломатичну діяльність на міжнародній арені. Його стратегічне територіальне розташування на перехресті торговельних шляхів зумовило характер його економічного розвитку (активізація торгівлі, зростання міст), культурних, економічних та дипломатичних впливів і взаємодій із західними та південними сусідами на міждержавному рівні. Наголошено, що державотворчий досвід України-Русі та Галицько-Волинського князівства є нерозривною основою для розуміння сучасних українських державних інституцій та їхньої історичної легітимності в європейському контексті.

Using a historical and political science approach, the authors explore the evolution of the concept of “state” in Ukrainian lands, which included both unique features and occurred in the context of pan-European trends.
Special attention is paid to the analysis of the phenomenon of Rus' (Ukraine-Rus') as the first powerful state structure in Eastern Europe, which laid the foundation for fundamental state-building, legal, and cultural and ideological traditions. The political heritage of Rus' is studied, which is deeply rooted in the collective memory of the Ukrainian people, acting as an important factor in the formation of its national identity and historical continuity. The complexity of the state and legal forms of Rus' is analyzed, from the early feudal monarchy to the period of specific fragmentation, which, however, did not destroy a single ethno-cultural space. The specifics of the Galicia-Volyn state, which emerged in the western lands as a center of consolidation and continuation of state traditions after the political collapse of Rus', are considered. It is emphasized that this principality not only preserved, but also developed the Rus' heritage, successfully integrating Western European cultural, legal and military influences. This synthesis allowed the Galicia-Volyn principality to become one of the most powerful states of its time, capable of resisting external threats and conducting active diplomatic activities in the international arena. Its strategic territorial location at the crossroads of trade routes determined the nature of its economic development (intensification of trade, growth of cities), cultural, economic and diplomatic influences and interactions with its western and southern neighbors at the interstate level. It is emphasized that the state-building experience of Ukraine-Rus and the Galicia-Volyn Principality is an inseparable basis for understanding modern Ukrainian state institutions and their historical legitimacy in the European context.