Український фольклор як засіб формування пізнавального інтересу майбутніх учителів музики

У статті розглянуто проблему потенціалу українського фольклору як чинника
формування пізнавального інтересу у процесі фахової підготовки майбутніх вчителів музики;
висвітлено поняття пізнавального інтересу, проаналізовано його структуру та з’ясовано
основні фактори, що сприяють його виникненню та затвердженню. Автор акцентує увагу на
гармонійному поєднанні у сформованому пізнавальному інтересі елементів емоційної
ангажованості, вибіркової спрямованості когнітивної активності, підвищеної вмотивованості
до навчальної діяльності та ціннісного ставлення до знання та розкриває перспективи
використання фольклору щодо впливу на кожну з цих складових у динаміці навчального процесу.
Осмислення автором власного досвіду педагогічної роботи з майбутніми викладачами
музики запобігає як загрозі надмірної емпіричної генералізації, що абсолютизує специфіку
конкретного регіону Україну, де відбувається педагогічна діяльність викладача (рівень
урбанізації, ступінь збереження живої фольклорної традиції, етнокультурний склад населення
регіону тощо), так і відірваного від життя теоретизування, що зазначену специфіку ігнорує.
Іншими словами, у роботі реалізовано загальнометодологічний принцип єдності теорії та
практики.

В статье рассмотрена проблема потенциала украинского фольклора как фактора,
который формирует познавательный (когнитивный) интерес в процессе профессиональной
подготовки будущих учителей; раскрыто понятие познавательного интереса,
проанализированы его структура и выяснены основные факторы, способствующие его
возникновению и утверждению. Автор акцентирует внимание на гармоничном сочетании в
сформированном познавательном интересе элементов эмоциональной ангажированности,
выборочной направленности когнитивной активности, повышенной мотивированности к
учебной деятельности и ценностного отношения к знанию и раскрывает перспективы
использования фольклора о влиянии на каждую из этих составляющих в динамике учебного
процесса.
Осмысление автором собственного опыта педагогической работы с будущими
преподавателями музыки дает возможность предотвратить как угрозу чрезмерной
эмпирической генерализации, которая абсолютизирует специфику конкретного региона Украины, где происходит педагогическая деятельность преподавателя (уровень урбанизации,
степень сохранения живой фольклорной традиции, этнокультурный состав населения
региона), так и оторванного от жизни теоретизирования, которое указанную специфику
игнорирует. Иными словами, в работе реализован общеметодологический принцип единства
теории и практики.

In the article the problem of potential Ukrainian folklore as a factor in the formation of cognitive
(cognitive) interest in the professional training of future teachers of music in secondary school at the
university; highlights the concept of cognitive interest, analyzed its structure and found the main
factors that contribute to its occurrence and approval. The author emphasizes the harmonious
combination of cognitive interest in the formed elements of emotional engagement, selective focus
cognitive activity, and increased motivation for training and value attitude to knowledge and opens
prospects of folklore to the impact of each of these components in the dynamics of the learning process.
The article is devoted to actual problems of formation of informative interest of students, future
teachers of music. The paper summarizing and analyzing the role of folklore in the conditions. The
issues of the importance of implementation of the learning process of Ukrainian folklore samples for
the formation of cognitive interest, to develop patriotism, the formation of national consciousness of
students.
Used in writing the article methodology, is to comprehend in the light of the pedagogical theory
of their own experience of pedagogical work with future music teachers. This approach, in our opinion,
prevents both the threat of excessive empirical generalization, which absolutizes the specificity of a
specific region of Ukraine where the teacher’s pedagogical activity (level of urbanization, the degree of
preservation of a living folklore tradition, ethno-cultural composition of the population of the region),
and the theorizing that is divorced from life Specified specifics ignores. In other words, in the work the
general methodological principle of the unity of theory and practice is realized.