Verbal Emoticons as Markers of Emotional Expressivity: A Corpus-Linguistic Analysis of English Digital Discourse

The study explores verbal emoticons as linguistic markers of emotional expressivity in contemporary English digital discourse. Unlike graphic emoticons or emojis, verbal emoticons (e.g., haha, ugh, yay, sigh) function as lexicalised indicators of affective stance and contribute to the construction of interpersonal meaning in online communication. Drawing on corpus-linguistic methodology, the research examines frequency, collocational patterns, and contextual variability of verbal emoticons. The analysis employs tools from the Sketch Engine platform to reveal semantic prosody, pragmatic functions, and the distribution of emotion-related lexical items. The findings demonstrate that verbal emoticons form a distinct subsystem of expressive vocabulary characterised by a hybrid grammatical status and high indexicality of emotional states. The study reveals tendencies toward grammaticalization, where originally expressive and interjective forms evolve into pragmatic particles and discourse markers that perform modal and interpersonal functions. Positive emoticons (e.g., haha, yay, aww) are predominantly associated with solidarity and affiliative discourse strategies, whereas negative ones (ugh, sigh, grr) often convey irony, frustration, or emotional distancing. The study contributes to the broader understanding of digital emotion expression, suggesting that verbal emoticons serve not only as markers of affect but also as dynamic discourse strategies shaping online identity and interactional style. These findings enhance theoretical perspectives on the interaction between language, emotion, and digital media, providing empirical insights into the ongoing pragmaticization and affective evolution of English in computer-mediated communication.

У статті досліджуються вербальні емотикони як лінгвістичні маркери емоційної експресивності в сучасному англомовному цифровому дискурсі. На відміну від графічних емотиконів або емодзі, вербальні емотикони (haha, ugh, yay, sigh) функціонують як лексикалізовані індикатори афективної позиції та беруть участь у конструюванні міжособистісного значення в онлайн-комунікації. Спираючись на корпусно-лінгвістичну методологію, дослідження аналізує частотність, колокаційні моделі та контекстуальну варіативність вербальних емотиконів. Для аналізу використано інструменти платформи Sketch Engine, що дало змогу виявити семантичну просодію, прагматичні функції та особливості розподілу лексем, пов’язаних з емоційною семантикою. Отримані результати засвідчують, що вербальні емотикони формують окрему підсистему експресивної лексики, яку характеризують гібридний граматичний статус і висока індексальність емоційних станів. Виявлено тенденції до граматикалізації, у процесі якої первинно експресивні й вигукові форми еволюціонують у прагматичні частки та дискурсивні маркери, що реалізують модальні та міжособистісні функції. Позитивні емотикони (haha, yay, aww) переважно асоціюються зі стратегіями солідарності та афілятивного спілкування, тоді як негативні (ugh, sigh, grr) виражають іронію, роздратування або емоційне дистанціювання. Дослідження робить внесок у ширше розуміння вираження емоцій у цифровому середовищі, доводячи, що вербальні емотикони функціонують не лише як маркери афекту, але й як динамічні дискурсивні стратегії, що формують онлайн-ідентичність і комунікативний стиль користувачів. Отримані результати поглиблюють теоретичні уявлення про взаємодію мови, емоцій та цифрових медіа, пропонуючи емпіричне підтвердження процесів прагматикалізації та афективної еволюції англійської мови у сфері комп’ютерно опосередкованої комунікації.