Екологічні особливості поширення емержентних інфекцій в природних біоценозах України

Біологічна безпека в сучасному світі є глобальною проблемою. За останні десятиріччя в умовах антропогенно трансформованого середовища збудники природно-осередкових інфекцій набувають ознак емерджентності, перебіг епідемічного процесу стає важко контрольованим, а епізоотичні заходи – мало ефективними. Вірус африканської чуми свиней циркулює на території України з 2012 року і призводить до значних економічних збитків. Нині зареєстровано 543 спалахи на всій території держави. У статті узагальнено сучасні відомості про напрями і тенденції дослідження екологічних особливостей формування осередків африканської чуми свиней, екологічні зв’язки між компонентами епізоотичного ланцюга, механізми передачі вірусу, сприйнятливі організми та екологічне значення інфекції для природних біоценозів України. У роботі розглянуто історичну ретроспективу розширення нозоареалу збудника, причинно-наслідкові зв’язки та особливості формування осередків інфекції в умовах України. Проаналізовано специфіку формування паразитарної системи в ендемічних осередках, типи зав’язків між
усіма членами епідемічного ланцюга. Особливу увагу акцентовано на типах циркуляції збудника хвороби та ролі кліщів роду Ornithodoros spp. у підтримці епізоотичного ланцюга і резервуванні вірусу у природних осередках інфекції, біологоекологічні особливості видів, приуроченість до різних біоценозів. Досліджено роль дикого кабана в поширенні африканської чуми свиней і наслідки заходів із протидії для популяції тварин. Здійснено аналіз динаміки спалахів інфекції за 2012-2020 рр. у популяції диких кабанів, проведено порівняння карантинних втрат і відстрілу тварин відносно загальної кількості виявлених спалахів хвороби в Україні, кількості випадків у популяції і чисельності поголів’я в мисливських угіддях. Обґрунтовано загрози й виклики, що несуть емерджентні хвороби для біологічного різноманіття природних екосистем України, для популяцій дикого кабана, його ролі в поширенні африканської чуми свиней, а також значення виду у формуванні природних осередків інфекції. Нами визначено напрями подальших наукових пошуків.