Психолого-педагогічні підходи до діагностики комунікативної діяльності дітей з системними порушеннями мовлення

У статті розглядаються сучасні методи діагностики комунікативної діяльності дітей з
системними порушеннями мовлення первинного ґенезу. Відомо, що первинні мовленнєві порушення у дітей зумовлюють у них комунікативні труднощі і порушення різного ступеню тяжкості. До сьогодні провідну роль у діагностиці займають вербальні методи, спрямовані на визначення стану вербальних засобів спілкування. В останні роки дослідники більшу увагу приділяють і стану невербальних засобів спілкування: експресивно-мімічних і предметно-дієвих. Автор статті узагальнює результати досліджень комунікативної діяльності дітей з системними порушеннями мовлення і висловлює свій погляд щодо цієї проблеми.

This article reviews new tools for assessment of communication activity in children with system speech disorders of primary origin. It is known that the primary speech disorders in children cause communication difficulties and secondary developmental disorders of varying severity. Until now the leading role within assessment tools has been taken by the verbal methods aiming at identifying the developmental state of verbal means of communication. In the recent years, the researchers have paid significant attention to nonverbal means of communication: facial expressions and operating objects. The author summarises the results of the studies on communication activity of the children with system speech disorders.