Вербализация понятия “тепло” в произведениях А. И. Солженицына

В статье анализируются языковые средства репрезентации первичной потребности в тепле для человека, находящегося в экстремальных условиях. Лингвистическому анализу подвергается номинация “тепло” и ассоциативно связанная с ней лексема “печь”. Выбор малой прозы А. И. Солженицына для анализа обусловлен спецификой описания жизни человека, находящегося в тяжелых условиях лишения свободы, когда первичные адаптивные потребности становятся максимально ценностными. Исследование вербальных средств осуществляется в аспекте антропоцентризма.

The article analyzes the linguistic means of representing the primary need for warmth to a person in extreme conditions. Nominations denoting the concept of warmth are subjected to lexico-semantic, grammatical, stylistic analysis. Also the concept warmth as an integral attribute of the concept food is under the cognitive analysis. Complex analysis of lexemes is carried out in the textual and contextual aspects of discourse, represented by A. I. Solzhenitsyn’s short prose. The choice of material for analysis is due to the specifics of describing the life of a person in difficult conditions of imprisonment, when primary adaptive needs prevail over all others and become maximally valuable. With the nomination warmth as one of the most important human need for existence, the lexeme печь (pech) – furnace turns out to be associated. Contexts with the word печь (pech) – furnace, which is the primary source of warmth, contain various adjective and adverbial formations with a common root -тепл- (-tepl-). The study of the verbal means representing the primary adaptive needs of a person was carried out in the aspect of anthropocentrism, which implies the study of language in close connection with a person.

У статті аналізуються мовні засоби репрезентації первинної потреби в теплі для людини, що перебуває в екстремальних умовах. Лінгвістичному аналізу піддається номінація “тепло” й асоціативно пов’язана з нею лексема “піч”. Вибір малої прози О. І. Солженіцина для аналізу обумовлений специфікою опису життя людини, що знаходиться у складних умовах позбавлення волі, коли первинні адаптивні потреби стають максимально ціннісними. Дослідження вербальних засобів проводиться в аспекті антропоцентризму, який передбачає вивчення мови в тісному зв’язку з людиною.