Interconnection of personality self-affirmation strategy with time perspective

Relevance. Self-affirmation is integral to the development of individuals who are socially active, possess distinct viewpoints, and can defend their beliefs. Understanding the interplay between self-affirmation strategies and time perspective is crucial for psychological interventions.
Purpose. The study aimed to explore the relationship between different self-affirmation strategies (constructive, dominant, and self-suppression) and the temporal perspectives of individuals. Methodology. Employing the "Strategies of self-affirmation of personality" (N.E. Kharlamenkova & E.P. Nikitin) and "The Time Perspective of Personality" (F. Zimbardo) questionnaires, we analyzed the responses from university students across several institutions and years. This comparative analysis allowed us to categorize the students based on their predominant self-affirmation strategy and to examine the association between these strategies and their perspectives on time. Results. The results showed distinct correlation patterns between self-affirmation strategies and various dimensions of time perspective. Students employing a constructive strategy frequently aligned with positive past and future-oriented perspectives. In contrast, those with a dominant strategy were more future-oriented but less positive about the past. Those with a self-suppression strategy tended to have a more negative view of the past. Conclusions. The findings highlight the significance of tailoring psychological interventions to align with the individual’s dominant self-affirmation strategy and time perspective. This tailored approach can enhance the effectiveness of programs designed to foster healthier self-affirmation practices among young adults.

Актуальність. Самоствердження є невіддільною частиною розвитку людей, які є соціально активними, мають чіткі погляди та можуть відстоювати свої переконання. Розуміння взаємозв’язку між стратегіями самоствердження та часовою перспективою має вирішальне значення для психологічних втручань. Мета. Дослідження мало на меті вивчити взаємозв’язок між різними стратегіями самоствердження (конструктивними, домінантними та самопридушенням) і часовими перспективами індивідів. Методологія. За допомогою опитувальників "Стратегії самоствердження особистості" (Н.Є. Харламенкова & Є.П. Нікітін) та "Часова перспектива особистості" (Ф. Зімбардо) ми проаналізували відповіді студентів різних навчальних закладів та років навчання. Цей порівняльний аналіз дозволив нам класифікувати студентів за домінуючою стратегією самоствердження та дослідити зв’язок між цими стратегіями та їхніми часовими перспективами. Результати. Результати показали чіткі кореляційні зв’язки між стратегіями самоствердження та різними вимірами часової перспективи. Студенти, які використовували конструктивну стратегію, часто орієнтувалися на позитивне минуле та майбутнє. На противагу цьому, ті, хто використовував домінуючу стратегію, були більш орієнтовані на майбутнє, але менш позитивно ставилися до минулого. Ті, хто використовував стратегію самопридушення, як правило, мали більш негативний погляд на минуле. Висновки. Результати дослідження підкреслюють важливість адаптації психологічних втручань до домінуючої стратегії самоствердження та часової перспективи людини. Такий індивідуальний підхід може підвищити ефективність програм, спрямованих на розвиток здорових практик самоствердження серед молодих людей.