Філософія єдності знань, компетентностей і цінностей в новій українській школі

В статті доведено
гостру необхідність подолання
розриву між когнітивною,
аксіологічною та праксеологічною
функцією освіти. Такий розрив доволі
міцно вкоренився у вітчизняній
педагогічній практиці через потужну
традицію домінування знаннєво-
інформаційної парадигми в освіті. Компетентнісний підхід в освіті
покликаний забезпечити втілення
таких педагогічних принципів, на
основі яких дитині чи молодій людині
прищеплювалось би глибинне
психологічне відчуття та раціональне
усвідомлення того, що знання має
бути ціннісно забарвлене і придатне до
практичного, життєвого, творчого
використання. Насамперед, в
навчально-виховному процесі Нової
української школи мають реалізову-
ватися загальнокультурні, загально-
цивілізаційні компетентності,
необхідні для повноцінної життє-
діяльності в сучасному світі.

The article proves
the urgent need to bridge the gap
between education's cognitive,
axiological, and praxeological function.
Such a gap is quite firmly rooted in
domestic pedagogical practice due to
the strong tradition of the dominance of
the knowledge and information
paradigm in education. The competence approach in education is designed to
ensure the implementation of such
pedagogical principles. A child or young
person would be instilled with a deep
psychological sense and rational
awareness that knowledge should be
value-based and suitable for practical,
vital, creative use. First of all, in the new
school's educational process, the
general cultural, general civilizational
competencies necessary for full-fledged
life in the modern world must be
realized.